[COLOR=violet][FONT=Courier]Знову сиджу на підвіконні...
Вечір...
Сумно...
Від мене знову пішов мій янгол...чи може я від нього...
Ми самі цього не зрозуміли...
Ти+Я=...а вже нічого не дорівнює...пустота...
Шніг...шніг...шніг..
Ти так любив казати це...
Тобі завжди було тепло...правильно янголам не холодно...
Янголи взагалі живуть чужими емоціями, і хочуть зробити кар’єрний ріст до старшого хмарини...до зав сьомого неба...до бога, а тоді їм стають не потрібні такі дивні смертні, як Я!!!!
Халепа, а без тебе сумно...я забиваю думки якоюсь х...х...х, щоб забути все...
Ти просив тримати в серці всі твої вчинки...Боляче...
Топлю тебе в пляшці дешевого вина...білого...
Дивно янголи люблять червоне..!!!
Ги-ги-ги...плачу...
Я забуватиму тебе повільно...
Стану я вільна...
Ненавиджу тебе...чого тоді так кохаю???
Ти ж був моїм янголом...таким, як я...
Таким недосяжним...вже чужим!!!![/FONT][/COLOR]